Підлогові колонки Jamo C 97 II Black

Jamo — один з найбільших та найстаріших (компанія заснована у 1968 році) виробників акустичних систем у Європі. Розгорнувши свій складальний цех у містечку Глінгор (Glyngore), до 1987 року компанія виробила понад мільйон колонок, а до 1998-го — понад 11 млн. Всесвітня інтеграція призвела до придбання компанії Jamo групою компаній Klipsch Group у 2005 році. Це забезпечило Jamo доступ до додаткових ресурсів та розширення дистрибуції по всьому світу.

Найзначнішою подією 2019 року для Jamo став випуск лінійки Concert 9 другого покоління. У розробці стовпчиків взяв участь всесвітньо відомий індустріальний дизайнер Кірон Данк (Kieron Dunk). Характерним елементом оформлення стали елегантно зігнуті бічні стінки, що трохи розширюють колонки до центру (по вертикалі). Серія Jamo Concert 9 - II отримала вінілове оздоблення та звичайні прямокутні корпуси, зберігши при цьому форму передньої панелі, як у C 9 першого покоління. Також було змінено дизайн опор у підлогових моделей, а передня декоративна сітка зазнала змін у дизайні.

Акустику серій Concert легко відрізнити на око по криволінійному контурі передньої панелі. За панеллю знаходиться прямокутний корпус оптимальних пропорцій. Можливі кольори оздоблення: темна яблуня, чорний сатиновий, білий. Відповідно до непорушної традиції твітер навантажений на порівняно довгий рупор (фірмова назва WaveGuide – хвилевід), який дозволяє розширити діаграму спрямованості на верхніх частотах. За допомогою спеціального еластичного кільця корпус твітера механічно відв'язаний від передньої панелі (ця технологія має позначення DTT). Акустика Jamo C 97 II трисмугова, тут задіяний 26-мм твітер з м'яким куполом, а також середньочастотна та дві басові головки, що мають однаковий розмір 155 мм. Матеріал дифузора — стільниковий тришаровий композит, що має рідкісне поєднання жорсткості та легкості. Центральна «куля» покращує характеристики спрямованості середньочастотника та створює оптимальні умови охолодження басових динаміків. Фазоінвертор виведений на задню стінку, має діаметр близько 70 мм і закінчується розтрубом, що покращує узгодження порту з навколишнім середовищем.

Під час підготовки до прослуховування відзначаємо, що в міру початкового прогріву Jamo C 97 II її звуковий почерк майже не змінюється (виключенням можуть виступати нижня середина), що вказує на рідкісну стабільність властивостей матеріалів, що використовуються.

Найнижчі форманти чоловічих голосів здаються трохи округленими і в деяких випадках демонструють певну самостійність. Жіночі голоси звучать тепло і «ласково», хоча часом їм не дістає проникливості, та й свистячі звуки іноді відокремлюються від головного вокального змісту. Контрабас є глибоким і, при цьому, прозорим, що дає можливість передати справжню музичність цього норовливого інструменту. Атака бас-гітари відтворюється близько до ідеалу, а сам інструмент видається трохи збільшеним у масштабі. Басовий барабан відтворюється досить природно. У партії скрипок є все, що потрібно, хоча на верхніх нотах вони іноді виявляють певну нервозність. У звучанні ударної міді добре простежується все багатство відтінків. Бубон докладний і красивий, проте його подача не позбавлена легкої шорсткості. Дуже вражаюче передаються обсяг та динаміка роялю.

Наголошуємо на рідкість широку дисперсію випромінювання, тембр звучання практично не змінюється в межах горизонтального кута +/-40 градусів. Локалізація джерел по панорамі не поступається і куди дорожчою акустиці. В оркестрових партіях трохи бракує простору задніх планів, але в інтерпретації простішого музичного матеріалу підкуповує рухливість і жвавість переднього та середнього плану