Програвач вінілових платівок TransRotor Max Nero

Чорний колір не тільки красивий, але й має потужний звук

Програвач вінілу Transrotor Max Nero - версія вже відомого Transrotor Max у чорному кольорі. Це програвач з таким же чудовим дизайном і тими ж можливостями, що й у попередньої моделі, але виготовлений із нових матеріалів. Замість алюмінію тут використовується матеріал POM, що є технічним термопластом.

Модель Transrotor Max Nero – цікава гнучкістю своєї конструкції, коли на основі одного шасі можна зібрати різні програвачі. Це конструктор, який можна налаштувати під конкретні завдання і на власний смак. Transrotor Max Nero дозволяє розмістити мотор у будь-якому місці навколо програвача. Це модель початкового рівня, що дає можливість встановити два тонарма.

ПРОГРАВАЧ ПОСТАЧАЄТЬСЯ БЕЗ ТОНАРМУ ТА КАРТРИДЖУ.

Компанія Transrotor пропонує на вибір тонарми довжиною 9 та 12 дюймів з посадковими майданчиками різного типу. Зазначимо, що у цьому ціновому діапазоні існує дуже мало моделей, що дозволяють установку двох 12-дюймових тонармів. Незвичайно і те, що програвач практично повністю виготовлений із металу. Раніше повністю металеві програвачі Transrotor зустрічалися лише вище за ієрархією. Іншими словами, принципи у Max Nero запозичені у старших моделей. Програвач хоч і молодший, але це Transrotor, тому слід чекати відомих технічних рішень і за мірками вінілового High-End, ціна справді низька.

Стола, як такого, у програвача немає, є кругла основа з полірованого алюмінію діаметром трохи менше від основного диска. Змонтований на трьох регульованих алюмінієвих ніжках, причому передня ніжка більше двох задніх. Конструкція здається монолітною і до дрібних вібрацій програвач виявився напрочуд нечутливим. На підставі вертушки закріплена масивна вставка з бронзовою склянкою неінвертованого підшипника, шків якого є єдиним цілим з алюмінієвим субдиском, що переходить в шпиндель програвача. Збоку в основу вертушки вкручуються два масивні металеві штифти — на них встановлюються бази. Сама по собі база - це масивна металева платформа, нагорі якої знаходиться майданчик, з усім необхідним для кріплення тонарма.

Мотор виносний, нічим не пов'язаний із основою, крім круглого пасика, що передає обертання на субдиск. Шків мотора має два радіуси, для 33,3 і 45 об/хв, швидкість змінюється шляхом перекидання пасика на шківі вручну. Диск виточений із цілісного шматка алюмінію. Внизу він, як і основа, має хвилясту кільцеву форму. Розрахований диск працювати зі штатним акриловим матом.

Звучання, багато в чому, залежить від обраної головки, тонарма, фонокорректора, але загалом його можна характеризувати як повітряне і рухливе, з всиокою детальністю, хорошим басом. І ще в звуку є приємна невтомна злитість, присутня зовсім не на шкоду детальності чи динаміці. Немає натяку на строгість і монументальність, що зустрічалося в інших апаратів Transrotor. Від масивної металевої конструкції очікуєш дещо іншого. А отримуєш емоційний звук, не розфарбований надмірно та не затиснутий у формальні рамки. Слухати цікаво та комфортно. Max Nero виявився делікатнішим, мелодійнішим і не настільки суворим. Жанрова всеїдність в базовому варіанті в поєднанні з варіантами конструкції зовсім знімають проблему обмежень за перевагами - потрібно тільки ретельно продумати всю збірку тракту і вибрати варіант, що підходить для себе.